Синя стрічка як символ боротьби проти насильства

 З метою попередження проявів жорстокості та насилля серед учнівської молоді сьогодні з учнями Славутського професійного ліцею провели акцію "Насильству НІ!" "Синя стрічка" як символ протидії насильству! Її початок поклала історія, що відбулася навесні 1989 року. Мешканка Норфолка (США) Бонні Фіней довідалася про загибель свого чотирирічного онука Майкла.

Раніше хлопчик знаходився у лікарні з травмами, а потім був переведений до лікарні на три тижні. Коли, після закінчення тритижневого терміну, дитину намагалися повернути рідній матері, Майкл плакав, кричав, що мама його не любить, і не хотів повертатися. Бабуся за станом здоров’я не могла піклуватися про дитину і взяти Майкла до себе, хоча розуміла, що йому не можна повертатися додому. Однак суд вирішив, що кращим місцем для дитини буде її рідний дім. Бонні Фіней більше не бачила свого онука. Незабаром її молодша онучка також потрапила до лікарні з переломом ноги в чотирьох місцях, а на руках були опіки від сигарет. І тільки після цього почалися пошуки зниклого Майкла. Виявилося, що хлопчик був убитий у будинку матері, поміщений до шухляди від інструментів, а потім утоплений у болоті три місяці тому. Те, що сталося, настільки сколихнуло Бонні Фіней, що вона вирішила присвятити своє життя боротьбі з насильством над дітьми. Під час похорону онука вона прив’язала синю стрічку до антени свого фургона, тим самим вона хотіла привернути увагу людей до цієї проблеми. Незабаром її підтримали різні агентства, ділові кола, місцеві співтовариства. Багато добровольців приєдналося до неї.Чому саме синя стрічка?Бонні Фіней пояснює це тим, що вона не може забути синці на тілі своїх онуків. Синій колір служить постійним нагадуванням про те, що необхідно боротися з насильством і захищати дітей від насилля.

Всеукраїнська акція 16 днів проти насилля

 

25 листопада у світі відзначають «День Білої Стрічки», який відкриває міжнародну акцію «16 днів проти насильства». У Славутському професійному ліцеї пройшла акція "Біла стрічка як символ протидії насильству над жінками". Дуже важливо, щоб кожен з нас усвідомив, що насилля проти жінки – це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у XXI сторіччі, потерпають українські жінки. Щороку близько 10000 жінок в Україні гине від домашнього насильства. Жінки у всьому світі потерпають від домашнього насильства більше, ніж від пограбувань та в автомобільних катастрофах, разом узятих. Ми маємо визнати, що проблема насилля в Україні все ще існує, за даними дослідження, кожна друга жінка в Україні потерпає від насильства в сім’ї, 30% з них стали жертвами у віці до 18 років. Існують і програми ЮНЕСКО, які спрямовані на боротьбу з наявною в суспільстві гендерною нерівністю, оскільки сама вона є основною перешкодою для викорінення сексуального та гендерного насильства.Україна як держава докладає зусиль, аби викорінити насильство в сім‘ї: ухвалено відповідний закон; країна приєдналася до кампанії ООН проти побутового насильства; започаткована загальнодержавна кампанія “Стоп-насильству”.

Символом проти всіх форм насильства над жінками є біла стрічка.

Толерантність починається з мене..

 

16 листопада в усьому світі відзначається Міжнародний День толерантності. Саме цього дня у 1995 році ухвалили Декларацію принципів терпи­мості та рішенням ЮНЕСКО запроваджено це свято. В Декларації йдеться про рі­вність усіх людей, незале­жно від віросповідання, етнічної приналежності чи кольору шкіри. Ці принципи записані у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

У вересні 2012 року на вимогу Ради Європи та українських правозахисників в Україні ухвалили антидискримінаційний закон.

Що таке толерантність? У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння». Толерантність ‒ це готовність прийняти інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на засадах згоди й порозуміння.

З нагоди святкування Міжнародного Дня толерантності у ДПТНЗ "Славутський професійний ліцей" було створено "Дерево Толерантності","Скринька побажань", проводилась Акція "Толерантність врятує світ"- на листочках учні та викладачі висловлювали свої побажання та пропозиції щодо толерантного ставлення один до одного. Пропонуємо Вам:

• переглянути відео, присвячене толерантному ставленню один до одного

https://youtu.be/CRJJY6sX4Sk

• пройти онлайн-тест: «Наскільки Ви толерантні?»

Посилання: https://www.projectkesher.org.ua/ru/news/test-naskil-ky-vy-tolerantni/

Ми повинні поважати один одного, взаєморозуміти, проявляти терпимість та дотримуватися рівноправності. Ми всі різні, але рівні. Будьте толерантними!

Дистанційне навчання в умовах пандемії COVID-19

    

    "Карантин може мати негативний вплив на емоційний стан особистості.

 У таких умовах в першу чергу важливо "втримати себе", 

 бо лише так можна втримати свій світ»  

Навчання у середовищі Інтернет характеризується низкою переваг у порівнянні з традиційним – підвищення самостійності учнів, відповідальність за власне навчання, розширення меж навчання, економія часу тощо. Водночас Інтернет-простір характеризується специфікою, що може скласти потенційні загрози для успішності навчання у ньому – формування залежностей, порушення ідентичності, проблеми із захистом інформації, погіршення якості спілкування, розвиток девіацій та специфічної психопатології.

Шановні викладачі та учні, поділіться, будь ласка, своїми враженнями, що їх отримуєте під час дистанційного навчання! Які маєте труднощі, побажання, досягнення, відкриття? Можливо, саме ваш досвід стане корисним для інших!

Як оптимально організувати дистанційне навчання дитини

Вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів та батьків. Зараз більшість освітніх закладів перейшло на навчання онлайн. Це правильне рішення під час пандемії, АЛЕ! Організація навчального процесу онлайн відрізняється від очного навчання дітей. В першу чергу тим, що дітям СКЛАДНІШЕ ВЧИТИСЯ ДОМА. Кожна третя дитина перебуває у стресовому стані/тривозі, пов’язаній зі сформованими обставинами.

Однією зі складових стресу є втрата тієї стабільності та структурованості (зрозумілості), яка була, коли дитина мала чіткий режим, розклад і розуміння, що за чим йде. Зараз цього немає. Натомість є купа обмежень.Стрес і тривога, яку можуть відчувати діти, безумовно буде і вже відбивається на їхній пізнавальній активності (допитливості), навчальній мотивації, успішності.

Стрес — це не найсприятливіший ґрунт для розвитку. Для того щоб допомогти дитині створити позитивну атмосферу для навчання, систематизувати і структурувати (тобто зробити зрозумілим) цей процес.

 Пам’ятка для батьків

1. Скласти чіткий розклад / режим.

Стабільність і зрозумілість — це те, що для дітей створює якусь зону безпеки. А адже саме в безпеці діти прагнуть розвиватися, вчитися і пізнавати світ. Складіть новий розклад для дитини. Режим позитивно позначається і на нервовій системі дитини.

2. Організувати робочу зону.

Якщо немає своєї кімнати, то хоча б свій куточок + навушники. Де будуть ТІЛЬКИ потрібні для «цього» уроку матеріали. Усі зайві предмети, що відвертають увагу, доцільно прибрати. Також на працездатність дитини впливає світло — яскраве і холодне освітлення стимулює мобілізацію систем організму і підвищує пильність.

3. Організувати форму.

Дитина не повинна сидіти в піжамі. Вона і так навчається вдома (у дітей будинок не асоціюється з навчальною діяльністю, а більше з відпочинком). Учневі буде значно простіше надіти на себе «роль учня» і переключитися на заняття, якщо він буде одягнений у відповідний (асоціюється з навчанням) одяг. Це якась уніформа, що допомагає не забувати, де ти і що ти робиш.

4. Робити перерви.

Фокус уваги школяра на відеоконференції / уроці 35 хвилин.  Дитина докладає чимало зусиль, аби сконцентруватися і зрозуміти, що їй через екран намагаються донести. Енергії витрачається більше, ніж на звичайному уроці. Тому вкрай важливо, аби діти перемикали свою увагу і відпочивали між уроками (по можливості не в гаджетах). Братися до виконання домашньої роботи, яку чомусь задають в онлайн-закладі, доцільно не раніше, ніж за годину-півтори після закінчення уроків. Дитині потрібно переключитися, відпочити і перезарядитися.

5. Заохочувати спілкування з однолітками.

Провідна діяльність здобувачів освіти — це спілкування. Та й в цілому  учні звикли проводити багато часу в колективі спілкуючись, тому можуть відчувати дискомфорт в ізоляції. Заохочуйте спілкування, розмови, скайп-колли, можливо, навіть якісь ігри онлайн з однокласниками. Загалом, створюйте і заохочуйте умови, у яких дитина може поспілкуватися з однолітками (безпечно, звісно ж).

6. Знизити очікування і вимоги.

Нові умови навчання, тиск суспільства, страхи і тривога заважають дитині розуміти і вчитися як раніше. Отже, якщо помітили, що оцінки й успішність вашого сина / дочки погіршилася — НЕ СВАРІТЬ І НЕ ТИСНІТЬ, а навпаки, зверніть увагу на ситуацію. Адже це може бути однією з ознак стресу. Дитина потребує допомоги і відкритого діалогу з батьками. Дітям складно. Якщо ми ще будемо стояти у них над душею, вимагаючи тільки позитивних оцінок, то це посилить їхню тривогу, погіршить стосунки з ними. Зараз як ніколи вдалий час для перегляду і переосмислення своїх вимог стосовно дитини.

7. Мотивувати і помічати успіхи.

Не змушуємо дитину, а мотивуємо! Водночас не забуваємо відзначати її успіхи. Якщо порівнюємо, то тільки із самим собою. Навчайте дітей помічати хороше в обставинах, що склалися, розмовляйте, хваліть і підтримуйте. 

Ось такі базові та найнеобхідніші правила, що допоможуть правильно організувати процес дистанційного навчання.